|
|
|
Площа Ринок
Кілька років тому я був у Польщі. Відвідав не одне місто. Але свою увагу хочу акцентувати на Познані. Гуляючи ввечері, ми зайшли на їхню ринкову площу. Вона мене справді вразила – там буяло життя. Там було безліч кафе і цукерень. Всюди були акуратно поскладані столики, а біля них м’які фотелі чи плетені крісла. Грала музика. Гарна музика. Приємно світили ліхтарі. А солодощі, тобто морозиво, тістечка, пляцки, могли створити добрий настрій (якщо його не було) або ще більше його покращити.
Тоді нам було добре, і ми хотіли щоб так колись було у Львові. Чи ми тоді вірили, що це можливо чи ні – я вже не пам’ятаю.
Площа Ринок для Львова завжди була важливим місцем. Можливо, що у різні часи вона виконувала різні призначення, але попри все була невід’ємною часткою міста.
Але, років п’ять тому я відчув, що площа недовиконує якоїсь своєї ролі. Не берусь стверджувати, що це тільки я відчув, і не стверджуватиму протилежного, бо не знаю як воно було.
Можливо, площа почала відставати від свого часу. (Цікаво, чи таке траплялося в її історії регулярно чи не регулярно? А може вперше?). Вона видавалася мені трохи порожньою і мало динамічною. Взагалі-то я люблю, коли людей мало, коли є тихо, майже порожньо, але попри це я усвідомлював, що хоч-не-хоч, а в цей час має бути рух.
Мабуть, львів’яни також відчули щось подібне, бо самі той рух зробили, самі заповнили те, що можна було заповнити. Тепер можна твердо сказати, що площа Ринок це не просто місце (точка) зустрічей, а місце (простір) для зустрічей.
Тут є люди, кава, Нептун, де сісти, ровери, туристи, фотографи, годинник, бадмінтон, летючі тарілки (не літаючі!), вода у фонтанах, голуби і голубки, бруківка, «Криївка», музеї, книгарні, кафе, квіти, ковзанка, трамваї, музика, танго, аптека, сувеніри, футболки, лавки, магазин ґудзиків, WC, екскурсії по Львову, вогняні вистави, леви і ще купа всього…
Кожен, не залежно від того, що він хоче робити в даний час, може прийти сюди. Можна рухатись, можна затишно сидіти, виглядаючи з-за столика на людей, можна стояти і дивитися, або сидіти і так само успішно не дивитися, а, наприклад, дрімати. Дехто взагалі надає перевагу танцю. А часом там бувають концерти джазу, ярмарки, виставки розмальованих (не живих!) левів, або ще якесь свято… v
Площа мені подобається тим, що дає змогу вибирати. Вибором може бути навіть те, що ти туди просто не підеш, довго минатимеш її, але рано чи пізно ти все одно туди заглянеш хоча б тому, що тобі стане цікаво, що змінилося, а що ні, що там діється…
Маркіян Прохасько
|
|